Суд виправдав колишніх голову РДА та начальника РОВД, звинувачених у зборі чужого урожаю

Суд виправдав колишнього голову Доманівської райдержадміністрації Василя Іванченка та колишнього начальника Доманівського райвідділу міліції Ігоря Паламарчука, яких звинувачували в організації незаконного збору 111 тонн озимої пшениці із земельної ділянки місцевого підприємця. Про це йдеться у вироку Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 жовтня.

Іванченка звинувачували у тому, що у липні 2014-го він дав незаконне розпорядження приватному підприємцю зібрати урожай пшениці з ділянки у межах с. Зелений Яр, а тодішньому начальнику райвідділу міліції Ігорю Паламарчуку наказав забезпечити безперешкодний збір зерна. Всього тоді було зібрано 111 тонн озимої пшениці, яку оцінили у 209 тис. грн.

Паламарчуку, який відправив у поле двох міліціонерів, інкримінували перевищення влади та службових повноважень працівником правоохоронних органів (ч.1 ст. 365 КК).

Іванченко стверджував, що діяв законно, «намагаючись зберегти для держави зерно, власник якого не був встановлений». Він запевняв, що не мав наміру отримати будь-яку вигоду для себе і ні з ким не домовлявся про продаж зерна.

Він розповів, що на початку липня 2014-го він, як голова РДА, одержав листа від начальника Вознесенського міжрайонного відділу УСБУ про порушення місцевим підприємцем вимог земельного законодавства.

У листі вказувалось, що у 2012 році підприємець отримала дозвіл на розробку проекту землеустрою для укладення договору оренди земельної ділянки площею 25 га на території Зеленоярської сільради. Документи вона так і не оформила, однак використовує ділянку для вирощування сільгосппродукції, що є порушенням, а відсутність документів дозволяє їй ухилятися від сплати обов’язкових платежів.

За словами Іванченка, була створена комісія РДА, яка з’ясувала, що вказане поле справді засіяне, однак не змогла встановити, хто саме це зробив. Іванченко, як і ще кілька свідків, заявили у суді, що підприємець спочатку заперечувала, що поле засіювала вона і урожай належить їй.

А відтак, за словами екс-глави РДА, за його наказом зерно було зібране і залишалося у визначеному місці до вирішення його подальшої долі.

Між тим підприємиця суду пояснила, що не встигла вчасно оформити документи на право користування цієї землею, однак восени 2013 року засіяла зерно пшениці, тому що земля заростала бур’янами.

Варто зауважити, що чоловік цієї підприємиці – сільський голова Зеленого яру Сергій Мірошніков, де і розташована засіяна ділянка.

Підприємиця також подала цивільний позов проти Іванченка та Паламарчука з вимогою відшкодувати їй завдану шкоду в натуральному вигляді, а саме повернути їй 111 тон пшениці, оскільки зібране з її поля зерно зіпсоване з часом.

Суд дійшов до висновку, що належність зібраного врожаю саме Мірошніковій «викликає розумний сумнів», а тому вирішив, що обвинувачення в цій частині не є доведеним.

Зокрема, суд вказав, що на день збору урожаю підприємиця не мала права на користування цієї землею, плату до бюджету за її використання не вносила, а відтак її право на урожай не є беззаперечним.

Крім цього, підприємиця, як і її чоловік, спочатку не визнавала, що поле засіяла вона. Жодних заяв про незаконний збір саме її врожаю вона не заявляла, як і не подавала до суду позов про визнання права власності на зібране зерно. Суд вказав, що вона вперше подала заяву про те, що урожай належить їй, вже після того, як РДА подала заяву про самозахоплення земельної ділянки.

На думку суду, такі факти свідчать про те, що у період збору врожаю особи, які його здійснювали, не могли знати, хто саме засіяв поле і є власником врожаю.

У суді вона також не змогла надати жодного доказу на підтвердження фактів придбання насіння, добрив, матеріалів тощо. А покази її чоловіка та брата, який допомагав обробляти поле, не узгоджуються між собою.

Оцінюючи одноосібне рішення голови РДА зібрати урожай, суд прийшов до висновку, що у цій ситуації Іванченко перевищив свої повноваження, а не зловживав владою чи службовим становищем, оскільки організація збору врожаю законного чи незаконного користувача земельної ділянки не входить до компетенції керівника РДА.

«В даному випадку очевидним є перевищення Іванченком влади та своїх службових повноважень, однак кримінальна відповідальність за такі дії посадової особи передбачена лише для працівників правоохоронних органів», – йдеться у вироку.

При цьому суд не встановив «умислу Іванченка та його мети на отримання незаконної вигоди для себе».

Що стосується звинувачень проти Паламарчука, то, на думку суду, у цій ситуації «застосована підміна понять: «забезпечення охорони поля» та «забезпечення охорони громадського порядку під час збирання врожаю».

Суд зазначив, що оскільки останнім часом в Україні почастішали випадки конфліктів під час збору врожаю, підпалу полів, а у даному випадку власник врожаю не був встановлений, то загроза виникнення конфлікту в такій ситуації очевидно мала місце. І Паламарчук, як керівник відділу міліції, на думку суду, не мав права не відреагувати на будь-яке попередження про можливість порушення громадського порядку.

У результаті суд виправдав Іванченка та Паламарчука у зв’язку з відсутністю у їхніх діях складу кримінального злочину. Цивільний позов підприємиці залишено без розгляду.

Це вже другий вирок у даній справі. Перший був винесений Первомайським міськрайонним судом у травні 2016-го. Тоді обоє були визнані винними і засуджені: Іванченко до 4 років позбавлення волі умовно, а Паламарчук – 2 років ув’язнення умовно.

Апеляційний суд Миколаївської області у серпні 2016-го скасував цей вирок з процесуальних підстав. Зокрема – суддя Закревський В.І., перебуваючи у нарадчій кімнаті у цій справі, прийняв судові рішення по іншим справам, чим порушив таємницю нарадчої кімнати.