Суд виправдав слідчого, якого підозрювали у вимаганні хабара за прикриття справи про ДТП

Суд визнав невинним у хабарництві та виправдав колишнього слідчого Красноградського РВ ГУМВС України в Харківській області Сергія Володіна. Про це йдеться у вироку Красноградського райсуду від 17 жовтня.

Володіна звинувачували у вимаганні у 2015-му році $1100 хабара від водія за закриття кримінального провадження за фактом наїзду ним на неповнолітню дитину та повернення йому вилученого автомобіля.

Слідчий свою вину заперечував. Він розповів, що на місці ДТП водій «намагався домовитись» то з ним, то з інспектором ДАІ, «весь час комусь телефонував, а потім давав телефон для спілкування з його братом». Останній назвався працівником міліції Броварського РВ Київської області та просив допомогти його брату. Отримавши відмову, пригрозив Володіну, що «він ще пожалкує».

Через кілька днів при зустрічі водій просив слідчого «вирішити питання із експертом», однак той, як він стверджує, відмовився. Згодом на прохання водія вони зустрілися на автовокзалі, той сів до Володіна в машину, і в цей час, за словами останнього, «невідомі особи витягнули його із салону автомобіля та надягли на нього кайданки».

Потім його «підняли та показали гроші, які нібито були в салоні автомобіля». Працівники СБУ світили його руки спеціальною лампою, але, як стверджує Володін, «ніяких слідів не виявили».

Дослідивши докази та заслухавши свідків, суд прийшов до висновку, що надані докази «не можна покласти в основу обвинувачення, оскільки частина із них здобута з грубим порушенням норм чинного законодавства, а інші не підтверджують існування обставин, про які вказано в обвинувальному акті».

Так, інший працівник ДАІ Красноградського РВ, який теж був на місці ДТП, підтвердив розповідь Володіна про те, що водій намагався зам’яти справу; він також розмовляв по телефону з братом водія, який представився працівником міліції.

У свою чергу начальник СВ Красноградського райвідділу у суді заявив, що «з боку працівників СБУ мала місце провокація підкупу». Він вважає, що «про це свідчать і їх подальші дії, оскільки на другий день після подій зі слідчим Володіним йому надійшла команда із прокуратури району повернути водію автомобіль, що і було зроблено, а саме кримінальне провадження за фактом ДТП було передано в прокуратуру і назад не поверталось».

Суд дійшов до висновку, що твердження водія про те, що слідчий Володін вимагав у нього хабар, а потім і отримав його, «не підтверджуються іншими доказами, які були надані як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, і не можуть бути визнані достовірними».

Зокрема, суд вказав на розбіжності у показах водія під час досудового слідства та даними, що містяться в обвинувальному акті. Так, під час допиту водій стверджував, що Володін вимагав у нього гроші й озвучив суму хабара на автовокзалі. А «в обвинувальному акті… обвинувачення стверджує, що слідчий висловив пропозицію надати неправомірну вигоду в службовому кабінеті, а не на автовокзалі».

Крім того, під час засідання водій заявив, що вранці 16 квітня працівники СБУ дали йому $300 та «надали вказівку спровокувати слідчого на отримання цієї суми, а коли останній відмовився, ввечері того ж дня вручили йому (водію – ред.) $1100, які помітили та склали відповідний протокол». За словами водія, він «поклав ці гроші просто в салон автомобіля Володіна, після чого останнього відразу затримали».

Суд зазначає, що обвинувачення не надало жодного документу, який би підтверджував факт спроби передачі слідчому $300.

У результаті суд вирішив не брати до уваги покази водія в частині того, що слідчий вимагав й отримав від нього хабар.

Суд також виключив з числа доказів протокол огляду, помітки, копіювання грошей для їх подальшої передачі в якості хабара через наявність у ньому дописки, якої під час ознайомлення з матеріалами справи не було.

Як наслідок – суд визнав недопустимими всі докази, які були отримані з використанням «мічених» грошей, серед них – протокол обшуку Володіна, вилучені змиви з його рук; протокол обшуку автомобіля ВАЗ2108, під час якого було знайдено мічені $1100; висновки судово-хімічної експертизи.

Суд також визнав недопустимим доказом протокол за результатами відео та аудіо спостереження за Володіним, яке проводилося на підставі ухвали Апеляційного суду Харківської області. Як вказано у вироку, «при дослідженні вказаної ухвали в судовому засіданні було встановлено, що в резолютивній частині вказано про неможливість проведення негласних слідчих (розшукових) дій».

У матеріалах суду зазначається, що обвинувачення визнало речовими доказами – паспорт Володіна, зошит для щоденного планування слідчого, блокнот червоного кольору, флеш-носій до системи ЄРДР, флеш-носій, 8 компакт-дисків, системний блок, фрагменти документів, вилучених зі сміттєвого відра слідчого. Але, як зауважує суд, при цьому обвинувачення не довело в судовому засіданні, яке відношення вказані предмети мають до речових доказів і яким чином вони підтверджують вину слідчого.

Суд дійшов висновку, що належних, достовірних та допустимих доказів того, що слідчий Володін, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, одержав хабар надано не було, і виправдав його.

Вирок ще не набрав законної сили, оскільки ще не сплив строк апеляційного оскарження.