Топ-5 оборудок «Центренерго» після Майдану

За часів Порошенка у компанії не змінився ні статус державної годівнички, ні кулуарний принцип відбору керівників, ні розмір переплат.

Розмови про приватизацію державного ПАТ «Центренерго» велися ще за президентства Януковича. Останнього разу втілитись у життя їм завадила аварія на Вуглегірській ТЕС у березні 2013 року. Після Майдану нова влада восени 2014 року здійснила ще одну спробу продати компанію, але конкурс відмінили. Наступні два роки продаж переносили, аж доки Україна не пообіцяла МВФ спекатись активу до квітня 2017 року. Однак і тут не все гаразд. За словами голови ФДМУ Ігоря Білоуса, треба спершу дочекатись, поки парламент прийме у другому читанні новий закон про ринок електроенергії, а НКРЕКП озвучить ставку RAB-тарифу.

На тлі постійного затягування приватизації особливо яскраво вирізняються деякі постаті.

До вересня 2015 року «Центренерго» очолював Ігор Балабанов. Він також був помічником народного депутата Сергія Тригубенка, наближеного до заступника парламентської фракції БПП Ігоря Кононенка, якого називають неофіційним куратором української енергетики.

Після Балабанова в.о. директора став Олег Коземко – на той час, поки конкурс на повноцінного керівника блокується в судах. Торік заступником голови Наглядової ради призначено Олександра Візіря – колишнього помічника Кононенка.

І весь цей час у держкомпанії відбувається розпил.

Ми не будемо тут говорити про закупівлі вугілля. На початку 2016 року «Центренерго» припинило публікувати звіти про його постачальників і ціни. Із публікацій колег зрозуміло, що там «дельта» сидить на «маржі» і «профітом» поганяє. Ми акцентуємо увагу на тих оборудках, які входять у компетенцію «Наших грошей». Ось п’ять найприкметніших історій про тендери «Центренерго».

• Закупівля котельних труб зі 130% «дельтою» у телефонних «сусідок»

У березні 2017 «Центренерго» замовило котельні труби на 5,01 млн грн. за неймовірними цінами. Нам вдалося знайти труби зі сталі 12Х1МФ у 2,5 рази дешевше в інтернет-прайсах. А труби зі сталі 20 – майже вдвічі дешевше на тендері «Енергоатому».

Більше того, тендер розпиляли дніпровськими фірмами «Укрстальпостач» (переможець) «Українська трубопромислова компанія» («спаринг-партнер»), які мають дві спільні характеристики. У них однаковий номер телефону 067 362-15-05 і про них однаково ніхто на ринку не чув як про зрозумілих постачальників якоїсь продукції.

Відмітимо, що нинішня закупівля – рекордна за маржею. У 2016 році «Центренерго» купувало котельні труби за 58,09 млн грн. у ТОВ «ТД Стальком» лише вдвадорога. «Спаринг-партнером» тоді була та ж сама «УТПК». Докладніше про цю оборудку тут.

• Розіграш чверті мільярда за коштовний мазут на користь сусіда «Трейд коммодіті»

Торік у листопаді «Центренерго» замовило мазуту на 246,90 млн грн. по 8 230 грн./т, що перевищувало ринкові та тендерні ціни інших замовників на 11-20%. Ці зайві півсотні мільйонів впали в кишеню справжніх власників ТОВ «Август Пром». Ця фірма прописана в одному офісі з ТОВ Трейд коммодіті», покровителем якого є бізнесмен Андрій Адамовський – бізнес-партнер впливового нардепа від БПП Олександра Грановського.

Це не перша подібна закупівля. У жовтні 2015 року «Центренерго» придбала мазут у ТОВ «Газтрон-Україна» Владислава Колодяжного з групи «ITL Group» за 111,08 млн грн. Тоді тендерна ціна теж була значно вищою від ринкових цін.

• Газ із подвійною переплатою від Онищенка, який відкатував Кононенку 20%

У березні 2015 року «Центренерго» замовило ТОВ «Газтранспроект» газу на 194,63 млн грн. по 10 244 грн. за тисячу кубометрів. Це майже вдвічі дорожче від граничної ціни газу для промисловості, встановленої НКРЕКП на літо 2015 року – 6 600 грн.

Торік біглий нардеп Олександр Онищенко заявив, що платив Ігорю Кононенку по 2000 грн. за кожну тисячу кубометрів газу, поставленого на держпідприємства. Він показав журналістам зі смартфону переписку з Кононенком, з якої витікає, що газ поставлявся на «Центренерго» ще дорожче від ціни договору – по 14 260 грн.

• Золовідвал від «регіоналки» з коштовних будматеріалів

Вуглегірська ТЕС у листопаді минулого року замовила ТОВ «Аустер-Дон» реконструкцію золовідвалу за 43,19 млн грн. При цьому, пісок і щебінь коштували відповідно 506 грн. і 1 117 грн. за кубометр, що майже вдвічі перевищувало ринкові ціни.

Дніпровський «Аустер-Дон» зі статутним капіталом 1 тис грн. належить екс-депутату Макіївської міськради від Партії регіонів Світлані Тексторісовій та її чоловіку Івану Тексторісу, підприємцю з Чехії. Фірма наприкінці 2011 року почала регулярно отримувати всі підряди на реконструкцію донецького стадіону «Олімпійський», зібравши 95 мільйонів, причому без конкурсу як автор проекту.

• Розпил коштовної сталі між «рідними» фірмами

У липні 2014 року держкомпанія придбала у ТОВ «Аустерія» і ТОВ «Імпульс-Дон» сталеві молольні кулі на 21,84 млн грн. по 13 тис грн./т. У травні того ж року ринкова ціна таких куль була майже вдвічі нижчою – 7 200 грн./т. На цих торгах суперниками були фірми, пов’язані з переможцями.

Анна Сорока, «Наші гроші»