«Вишка» дала шахтарям шанс позбавитися залежності від путінсько-єнакіївського лізингу

Вищий господарський суд направив на повторний розгляд позов ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» до ТОВ «Газенерголізинг» та ТОВ «Український лізинговий фонд» про розірвання угоди лізингу обладнання.

Таке рішення суд прийняв 26 липня.

В серпні 2010 року за результатами тендеру ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» та ТОВ «Газенерголізинг» уклали угоду щодо лізингу обладнання на загальну суму 315,54 млн грн. За договором вартість обладнання складала 190,04 млн грн, вартість комісії, відсотків та інших витрат склала 125,12 млн грн, лізинговий відсоток було встановлено в 22%. Строк дії угоди – 60 місяців.

У вересні сторони уклали додаткову угоду, якою зменшили обсяг закупівлі до 178,69 млн грн. Угода передбачала корегування суми платежів в залежності від курсу гривні до долара, але зміни стосувалися тільки виплати комісій та відсотків, вартість обладнання залишалася незмінною. Всі гроші треба було виплатити до кінця 2016 року.

Обладнання, яке постачалося в лізинг, було вироблено на вітчизняних підприємствах.

В лютому 2013 року ТОВ «Газенерголізинг» передав права кредитора ТОВ «Український лізинговий фонд». Тоді ж новий кредитор уклав угоду з вугільною компанією, де залишкова вартість лізингу була зафіксована в сумі 170,72 млн грн. Новий договір передбачав використання нової формули розрахунку платежів – стала більша прив’язка до поточного курсу НБУ (платіж множився на 7,89 і ділився на поточний курс НБУ). В наслідок цього, з лютого 2013 року по грудень 2015 року вигода фірми збільшилася на 150,81 млн грн. і в відсотках вже складала 69%. За розрахунками «Краснолиманської», до кінця угоди в грудні 2016 року вони повинні заплатити додатково 284,71млн грн.. При цьому, нова формула дозволяла фірмі збільшувати суму платежів навіть за стабільного курсу гривні. Наприклад, з лютого 2013 року по січень 2014 року, коли курс гривні змінився на 10 копійок, винагорода по лізингу виросла на 0,82 млн грн.

В своєму позові ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» заявила, що під час проведення тендеру пропозиція «Гаенерголізинга» не передбачала збільшення її вартості через коливання курсу гривні. А тому попросила розірвати цю угоду, а також договір з ТОВ «Український лізинговий фонд» як правонаступником.

Господарський суд Донецької області під час розгляду справи вирішив, що ТОВ «Газенерголізинг» ввів державних шахтарів в оману. Бо суд не отримав даних, що на момент тендеру з фірма мала угоди на суми в 80 тис грн, А саме наявність таких операцій дозволяє надавати фінансові послуги. Крім того, зростання розміру комісії є порушення умов тендерної пропозиції, тому скасував угоди.

В червні Донецький апеляційний господарський суд це рішення скасував, заявивши, що подорожчання платежів не стосувалося оплати обладнання, а мова йшла тільки про премії фірми.

Але Вищий господарський суд України встановив, що апеляційний суд не вивчив тендерні пропозиції та умови договору. Тому направив справу на новий розгляд в Донецький апеляційний господарський суд.

Сума боргу по лізингу під час судової справи не оприлюднювалася, лише було вказано, що в січні 2013 року ТОВ «Газенерголізинг» та «Краснолиманська» домовилися відстрочити платіж в 49,32 млн грн. до 2020 року.

Власником ТОВ «Український лізинговий фонд» вказана кіпрська «Пасторік інвестмент лімітед». За даними ЗМІ, кіпріоти пов’язані з російським «Внєшекономбанком». В лютому президент РФ Володимир Путін призначив головою правління ВЕБ Сергія Горькова, який раніше закінчив Академію ФСБ.

Власником ТОВ «Газенерголізинг» з 2010 року по теперішній час залишається «Торнаторе холдінг лімітед», яка також була пов’язана з «ВЕБ». Керівником фірми є Андрій Остапко. В його резюме є дані про керівництво низці фірм, які входили до донецької групи «Вік», якою керував нині покійний гендиректор ФК «Шахтар» Жиган Такташев. Після приходу до влади Віктора Януковича, ці компанії виявилися наближеними до тепер вже колишнього нардепа Юрія «Єнакієського» Іванющенка. Саме оточення Іванющенка та екс-міністра АПК Миколи Присяжнюка разом зі структурами ВЕБ контролювали експорт українського зерна через ТОВ «Хліб Інвестбуд».